Titulo

Український “Моссад”: чому терористам варто нервувати


Пам’ятаєте жителя Шахтарська, який знущався над тілами вбитих десантників з 25-ї бригади 31 липня 2014-го року? Сообщает http://panoramalife.pp.ua/




Якщо хтось забув, то нагадаю, що наші бійці тоді потрапили у засідку, намагаючись наступати на населений пункт з боку Амвросіївки, щоб об’єднатися із іншими військовими десь у районі Зугресу, відрізавши “ДНР” від “ЛНР”, а російських найманців – від постачання зброї та особового складу з РФ. Завдяки тому, що на цій околиці міста розташована єдина 16-поверхівка, з якої добре видно все навколо кілометрів так на п’ять, хлопців розстріляли з мінометів, а потім добивали стрілецькою зброєю.

Після бою, в якому загинули майже 20 десантників, а ще кілька отримали поранення та потрапили до полону, до бійців ЗСУ та “ополченців” підійшов дідуган, який вважав, що кадирівці йому брати, а українці – “фашисти”. Він бив ногами “трьохсотих” та знущався над загиблими, фотографував російських терористів на фоні тіл. Цю історію українські військові запам’ятали назавжди, бо мирний мешканець проявив себе гірше багатьох окупантів. Але цікавим фактом є не поведінка адепта “русского мира”, а те, де він зараз. У 2016-му році 58-річний (це не точно) “герой” несподівано зник із міста.

Справа у тому, що місцеві колаборанти знали його як палкого активіста, “стукача” та прихильника “динири”, пенсіонер постійно ходив до будівлі виконкому, ЖЕКа, тощо. Коли сусіди спохватилися, що чолов’ягу не бачили вже кілька днів, вони спромоглися отримати від місцевої “влади” дозволу на виламування дверей до квартири. Виявилося, що прихильника Путіна немає ніде. Зник.

А перебуває проросійський колаборант в українській тюрмі. Отакої, так?! Бійці сил спеціального призначення вирішили покарати виродка, то ж пройшли близько сотні кілометрів до Шахтарська, а потім – назад під самісіньким носом в окупантів та бойовиків. Трішки пом’ятого злочинця привезли до Покровська (тоді ще він був Красноармійськом), де у закритому режимі (щоб обійтись без витоку інформації для подальшої роботи розвідки) посадили на вісім років.

А днями ми стали свідками ще однієї схожої історії, тільки діяли не бійці ССО, а військова розвідка. Дещо “ображені” вчинком колишнього побратима Олексія Бідусенка бійці (той утік та служив росіянам майже рік) не просто стежили за переміщеннями зрадника окупованими територіями, але й документували його злочини. І це важливо, бо за дезертирство йому світить від п’яти до десяти років, а за державну зраду – набагато більший строк. І от, вночі хлопці викрали воїна з окупованої території та безперешкодно дотягнули до наших. Із затриманим зараз працюють співробітники СБУ, а службовці 93-ї, куди правду діти, пояснили зрадникові, що носити шеврон їхньої ОМБр він не гідний.

Бійці 93-ї ОМБр схопили екс-офіцера ЗСУ Олексія Бідусенка, який минулого року перейшов на бік проросійських бойовиків

Гадаєте, стежать лише за “доступними цілями”? Нічого подібного. За всіма без виключення, просто за кимось більше, за кимось менше. І якщо, наприклад, Захарченко наразі гуляє вулицями Донецька, то в цьому заслуг його та охоронців аж ніяких немає. Згадайте тільки “Моторолу” та “Гіві”, яких знищили наші ж ССО, коли спецоперацію було розроблено та узгоджено.

То ж, не треба розслаблятися, неповажні терористи, дістати вас наші хлопці можуть будь-де та в будь-який момент. Наш “Моссад” вже діє. Принаймні у “ДНР” та “ЛНР.
На платформі Blogger.