Titulo

НІКОЛИ НЕ ЗДАЄТЬСЯ: ІСТОРІЯ НЕЗРЯЧОЇ ДІВЧИНКИ, ЯКА ДО СЛІЗ РОЗЧУЛИЛА СУДДІВ “ГОЛОС.ДІТИ 3”


Виступ 10-річної Карини Солод з Черкас, яка не бачить через вроджену ваду зору, викликало справжній фурор на програмі “Голос. Діти” на каналі “1 + 1”. Сообщает http://www.zvistka.net/




Хоча жоден з трьох суддів не вибрав Карину на сліпих прослуховуваннях, вона не засмутилася, а була щаслива, що виконала свою мрію – заспівати зі сцени талант-шоу. Тіна Кароль розчулилася до сліз, та й Потап якось підозріло тер очі, а маленька конкурсантка обіймала дорослих і говорила їм компліменти.

Незряча дівчинка не тільки має гарний голос і артистичну харизму, – вона велика оптимістка і дуже життєлюбна людина.

Ми поспілкувався з мамою Каріни Тетяною Солод і розпитав її про те, які у талановитої дівчинки найближчі плани і як їй допомогти побачити навколишній світ.

“Віра дочки мене надихає”

Ми дізналися, що Карина не бачить, коли їй було місяців 6-7. Після обстеження їй поставили діагноз, який у приблизному перекладі на людську мову звучить як “атрофія зорових нервів”. Це вроджений дефект.

Я намагалася домогтися від лікарів більш точного діагнозу, ми здали мільйон різних аналізів, щоб з’ясувати причину хвороби, але поки що ніхто мені толком нічого не пояснив. Спадковість у нас в родині нормальна, так що це, мабуть, не генетична хвороба. Тому я не збиралася здаватися і змиритися з тим, що Карина ніколи не буде бачити. Є приклади, коли діти зі схожими проблемами все-таки змогли бачити, нехай не на 100%, але досить, щоб вести самостійне життя.

Карина пройшла безліч курсів самого різного лікування, зокрема, в Інституті Філатова в Одесі, а також в Інституті реабілітації імені Януша Корчака, там же, в Одесі. Оскільки хвороба Карини пов’язана з нервовою системою, робили все для стимуляції і харчування нервів. Вітаміни, електростимуляція, іпотерапія, масаж, світлова кімната, барокамера. Навіть стовбурові клітини.

Спочатку, до п’яти років, Карина регулярно проходила курси ін’єкцій, які стимулюють саме очний нерв. Уколи потрібно робити біля очей, і це дуже болісно. Не знаю, як дочка терпіла.

У перший час препарати начебто допомагали: в півтора року її зіниці стали реагувати на світло. Але потім вже помітних поліпшень не було, і щоб не мучити дитину, я припинила ін’єкції, а зосередилася на реабілітації – займалася з нею по системі Норбекова, робили зарядку для очей.

Але потім я відчула, що занадто рано здалася. Карина вірить в те, що зможе бачити, і її віра мене надихає, змушує шукати нові шляхи. Через знайомих і “сарафанне радіо” я дізналася про клініку в Ізраїлі, де Карині, як мінімум, зможуть поставити точний діагноз . Наші лікарі не те щоб погані – ні, у нас багато прекрасних фахівців, чесних і захоплених своєю справою, але їм не вистачає сучасного обладнання для більш точних досліджень. А я не хочу опускати руки, не хочу здаватися. Тому приблизно рік тому почала збирати гроші на поїздку в Ізраїль.

Весь цей час кошти на лікування збирали всією сім’єю: моя бабуся і мама, інші родичі я брала кредити в банку, просила в борг у знайомих. Щоб повернути борги, брала якомога більше клієнтів – я майстер по нарощуванню вій; ще в’язала на замовлення. Загалом, всі разом якось викручувалися. Крім Карини, у мене ще одна дочка – Вероніка, на чотири роки молодша. З батьком Карини ми розлучилися в 2011 році і не спілкуємося; він тільки зрідка приходить в школу, щоб відвідати дочок.

Книжкова “терористка”

Карина – розумна, здібна дівчинка. Вона заговорила дуже рано, в рік і два місяці, причому відразу почала розповідати вірші, а в півтора року – співати пісеньки. Наспівувала під ніс всюди – і за столом, і у ванній, і в туалеті. Напевно, для сторонніх це дивно, але ми звикли.

Дочка буквально живе музикою, тому в шість років я знайшла їй педагога з вокалу зі студії естрадної пісні “Нон-стоп”. Спочатку педагогу, звичайно, було непросто, адже багато речей потрібно показувати візуально: як правильно відкрити рот, взяти подих. Але наш викладач знайшла підхід до Карини.

Вона відразу полюбила студію і свої заняття. Карина обожнює дітей, для неї це був захват. І її всі люблять: допомагають у всьому, проводжають за руку. Вона весела, хохотушка, дуже позитивна дитина.

У школі-інтернаті для дітей з дефектами зору, де вчиться Карина, у неї теж з усіма чудові стосунки. Вона відмінниця, книги буквально проковтує. Ось недавно, перед канікулами, я зайшла в шкільну бібліотеку, де можна взяти книги по системі Брайля, і попросила якусь нову книгу. А бібліотекар сміється: “Так ваша дочка – справжня книжкова терористка, вона все тут перечитала, і нові книги бере в першу чергу!”

Крім школи-інтернату та студії, Карина ще й у музичній школі навчається по класу фортепіано.

“Сестра Вероніка – це руки Карини”

В останні роки дітьми в основному займається моя мама, їх бабуся, тому що я намагаюся брати побільше роботи. Але моя молодша, Вероніка, – теж велика помічниця. Я легко можу залишити на неї Карину. Вона дуже надійна людина і все вміє робити для сестри:  одягне, коси заплете, їжу розігріє, погодує. Вероніка – це  найкраща подруга.

Карина довго не грала іграшками, почала тільки разом з Веронікою. Тепер вони можуть годинами грати в магазин, ресторан, лікарню, школу …

Був такий момент, коли Карина вже вміла читати, а Вероніка – ще ні, але зате Вероніка легко управлялася з комп’ютерною мишкою. І ось вони удвох, тандемом, могли знайти в Інтернеті все, що потрібно: Карина знала розташування клавіш напам’ять і могла набрати потрібний запит, а Вероніка їй допомагала, пересуваючи курсор. І таким способом Карина переглянула в інтернеті всі талант-шоу, особливо, звичайно, вокальні та танцювальні. І у неї з’явилася мрія: самій потрапити на шоу “Голос. Діти”.

Вона розповіла про своє бажання і мені, і педагогу. Сказала, що хоче почати готуватися. Це було ще пару років назад, але я якось не була готова, побоювалася чогось, можливо, зайвої уваги до нашої сім’ї.

Але Карина здатна переконати кого завгодно. Вона лідер в будь-якій компанії, оратор, заводила. Може організувати і гру , і цілу концертну програму. Нещодавно у моєї подруги був день народження, і Карина взяла на себе роль тамади. Всіх дітей розподілила: так, ось тут у нас сцена, ти танцюєш, ти співаєш, ти вірші читаєш. Подруга потім зізналася, що це був її найкращий день народження.

Золотий голосочок

Сама Карина давно виступає зі сцени, бере участь у всіх конкурсах і благодійних концертах у нас в Черкасах. Бувало, нам дзвонили в 10 ранку і просили вже опівдні бути на концерті, і Карина, хоч і була застуджена, відразу погодилася: “Звичайно, мама, давай збиратися!” Два рази вона отримала звання “Золотий голосочок” на міському конкурсі “Голос ЦДЮТ”, який організовує Центральний будинок дитячої та юнацької творчості. Їздила на вокальний конкурс в Одесу.

Так що в підсумку я вирішила, що потрібно виконати доччину мрію і відвезти її на прослуховування “Голос. Діти”. Педагог нам підказала, коли проходять кастинги, ми сіли в маршрутку і поїхали в Київ.

Карина мріяла потрапити до Потапа – він дуже веселий і позитивний, як і моя дочка. Коли ніхто з суддів до неї не обернувся, я засмутилася, а Карина – ні. Вона у мене боєць. Поставилася до своєї невдачі як до чергової сходинки на шляху до успіху, як до етапу розвитку. Втішала мене: “Мамо, не переймайся, ми ще приїдемо. Цього разу не вийшло – значить, наступного разу вийде”.

Після виступу до нас підійшов редактор програми і запропонував допомогу каналу в зборі грошей на лікування Карини. Спочатку я відмовилася. У мене не було мети когось розжалобити – я привезла дочку на телебачення, щоб виконати її давню мрію. Я, як і Карина, людина горда, з труднощами звикла справлятися сама. Але в підсумку мене вмовили, і я наступила на свою гордість заради майбутнього дочки.

Коли на карту почали надходити перші гроші, у мене був шок. Буквально дар мови пропав, руки тремтіли і ноги підкошувалися від потрясіння. Я зрозуміла, що крім мене, мами і бабусі мої діти, виявляється, потрібні ще комусь. Нам пишуть такі добрі слова, що у мене весь час очі на мокрому місці. Тепер я знаю, що навіть у такій складній ситуації, як зараз склалася в країні, є люди, готові допомогти – люди з відкритим добрим серцем.

Зараз ми зібрали достатню суму, щоб оплатити переліт в Тель-Авів, саму на консультацію і обстеження. Прийом призначений на 22 листопада. А далі, після постановки діагнозу, буде ясно, що можна зробити і яке вибрати лікування.

Якщо хочете допомогти Карині побачити маму, світ і своїх шанувальників, кошти можна перераховувати на карту Приват-банку: 5168 7572 3888 6040, Солод Тетяна Володимирівна. Призначення платежу – на лікування Карини Солод.