Titulo

Життя «по-новому» в Державній архітектурно-будівельній інспекції України

Відколи Міністром регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства став вельмишановний Гройсман В.Б., а за сумісництвом ще й віце-прем’єр-міністром, почалася колотнеча навколо Державної архітектурно-будівельної інспекції України.
На кожному засіданні Верховної Ради почали обговорювати питання ліквідації, передачі функцій, і нібито  децентралізації цієї структури. Що ж діється насправді? Сообщает http://www.open-ua.net/

Першим, що було зроблено, це зміна Голови ДАБІ України. На місце Рибака О.В, сина того самого Рибака В. з Верховної Ради,  став нікому невідомий у широких колах, але чудово знаний у вузьких під кличкою «Макс-бакс» - пан Мартинюк Максим Петрович. Добрий товариш Гройсмана В.Б. ще з міської ради Вінниці. Відомий насамперед збиранням данини з мешканців Вінниці, за що і отримав таке красномовне прізвисько. Отже, новий Голова ДАБІ України починає керувати. Ціни за «Жирні» посади злітають вдвічі, якщо не втричі, корупційні схеми продовжують діяти. Органом, контролюючого все будівництво, керує людина, яка не відповідає головній кваліфікаційній вимозі, а саме відсутність будівельної освіти. Нонсенс, але реальність.
Другий крок Гройсмана В.Б. – це ліквідація Державної архітектурно-будівельної інспекції,  у ході якої територіальні органи, які досі існували як самостійні юридичні особи перетворюються у структурні підрозділи повністю залежні від Києва. Тобто проходить централізація замість обіцяної децентралізації.
Третій крок Гройсмана В.Б., але вже руками Мартинюка М.П., це звичайно, чистка по всій країні, летять голови начальників інспекції в областях, їх заступників, начальників відділів. В кожну область приїжджає комісія, які екзаменують працівників старих структур для можливості їх переведення в новостворену. Хочеться сказати, що люди у цій комісії переважно без досвіду роботи, а питання і відповіді  на них «знають» з ноутбука, який постійно відкритий перед ними.
Інспекції держархбудконтролю у Тернопільській області не повезло з самого початку. Оскільки, вже тепер колишній керівник Олійник Ю.В.  не спрацювався з новим керівництвом, а саме не погодився на цінову пропозицію за посаду пана Мартинюка, якого почали виживати з крісла начальника ще з березня 2014 року, але звільнити його вдалося тільки у вересні.
Але, як то кажуть, ще не встигло за ним вистигти крісло, як  у коридорах Інспекції намалювалась інша фігура, нікому не знайома, без будь-яких документів, але з дуже великими амбіціями і дуже схожа по своєму розумовому розвитку на свого шефа який через підконтрольних йому депутатів у Верховній Раді розставляє на керівні посади людей далеких від будівельних справ і м’яко кажучи не сильно розумних. Плевачук Андрій Анатолійович, радник консультанта народного депутата від партії «Удар», 1981 року народження, без досвіду роботи, без відповідної освіти  (диплом менеджера), який починає стажуватись на посаду начальника Інспекції, чи то Управління. Та щось пішло не так: видно ціни виросли чи до виборів вирішили почекати, але пан Плевачук А.А. по закінченню стажування зникає так само загадково як і з’явився.
Іде третій місяць ліквідації, працівників, погрожуючи звільненням, заставляють писати заяви на відпустки за власний рахунок, продовжуючи ходити на роботу, дехто офіційно працює на умовах неповного робочого дня, тобто отримуючи заробітну плату у розмірі 600 гривень на місяць.
Одразу після виборів, коли стали відомі попередні результати , знову з’являється всім відомий Плевачук А.А. Знову ж таки без документів, без наказів на стажування чи призначення, без трудової книжки, але за фінансової підтримки одного з тернопільських будівельників (розумієм ,що це не просто так, буде працювати на відробіток приймаючи в експлуатацію об’єкти, які не відповідають встановленим будівельним нормам ). В усній формі  повідомляє, що він буде заступником в новоутвореній структурі, займає кабінет начальника, починає «керувати». Звичайно, знайшлися люди, які відразу почали «вилизувати» для себе гарне ставлення нового керівника і давати йому «необхідні поради» для «покращення» працездатності даної структури. Почався хаос. На будь-яке запитання працівника новий заступник відповідає «не знаю», «мені такого не казали», «я не питався», «з’ясуйте це в когось». І вирішив він, напевно, перестрахуватись, щоб не відчувати себе приниженим і некомпетентним, наказав, прикриваючись (чи не прикриваючись) вказівкою голови ДАБІ України Мартинюка М.П., написати всім працівникам уже новоствореного Управління заяви на звільнення без дати. Нібито їх необхідно завезти в Київ, нібито так робить вся Україна, хоча інші області ні сном, ні духом про такі заяви не чули.
Побоюючись залишитись без засобів існування  люди змушені будуть звернутися за допомогою в органи прокуратури (хоча при такому покровительству невідомо як відреагує прокуратура на дане звернення).
Шановні краяни, невже за таку владу ми боролися на майдані, яка грубо порушуючи норми чинного законодавства, прикриваючись належністю до провладних політичних сил, що відстоювали свободу, незалежність і права громадян на майдані, спотворюючи та подаючи Гаранту неправдиву інформацію про проведення псевдодецентралізації, а на справді концентруючи всі важелі впливу на весь будівельний бізнес України, з метою отримання відкатів за дозволи на будівництво за схемою, створеною ще за часів «режиму Януковича».  Невже такого майбутнього ми прагнемо для своїх дітей?